Операція "Дистанція"

Сьогодні 26 жовтня, пора осінніх канікул в школах. Та саме в цей момент багатьох вчителів, учнів та їх батьків, студентів, пересічних громадян турбує питання: чи буде незабаром дистанційна освіта.

Спробую дати аргументовану відповідь на це запитання. Так, «дистанційка», на мій погляд, однозначно буде. Імовірно, як частина локдауну. Однозначно, корективи внесе статистика з негативною динамікою щодо кількості хворих на коронавірус. Але першопричиною є не це.

Хто уважно слідкував за новинами і чув між словами, той, можливо, звернув увагу на тези, що «локдаун дасть змогу перезавантажитись, дасть людству можливість почати все з нової, останньої спроби» тощо. Дійсно, посткапіталістичний світ потребує негайного перезавантаження, щоб убезпечити себе від чергової кризи з катастрофічними наслідками. Вже немає неподілених територій, немає змоги почати нову світову війну (всі розуміють, що вона була б ядерною, а, отже, без шансів на виживання), немає країн (серйозних світових гравців з провідними економіками світу), які б можна було розвалити, щоб потім "відновлювати" їх економіки, використовуючи їх ресурси, трудові резерви та створивши новий ринок збуту продукції.

Локдаун, звичайно ж, здатен відтермінувати економічну кризу, яка все-одно обов’язково матиме місце, спровокувавши, як варіант, нещадну і безкомпромісну боротьбу за ресурси, можливо навіть на побутовому рівні. Варто лише пам’ятати, що в такій боротьбі завжди виграє той, хто має товщий жировий прошарок. Тобто, багаті стануть ще багатшими, а бідні (основна маса населення планети) – жебраками.

Але давайте дамо можливість світу і далі агонізувати та повернемось до дистанційної освіти. Поставивши себе на місце такого собі «регресора», можна побачити надзвичайно багато переваг її впровадження.

1). Економія. Під час дистанційної освіти є можливість на законних підставах економити енергоресурси. З урахуванням захмарних цін, які на них склалися, місцеві громади в більшості випадків не матимуть змоги (чи бажання) сплачувати за опалення приміщень. Вихід очевидний.

2). Економія 2.0. Навіть при організації якісної дистанційної освіти є досить серйозна спокуса виплачувати освітянам заробітну плату не в повному обсязі, а, наприклад, 75%. Крім того, можна ще дещо зекономити на убогих сільських школах, закривши питання «шкільного автобусу» питанням «дистанційки».

3). Падіння рівня освіти. Пункт 2 автоматично викликає реакцію освітян: «як платять, так і працюємо». На даному етапі організації освіти якість саме дистанційної і так викликає деякі питання: це і рівень підготовки вчителів, і відсутність виховної складової в освітньому процесі, і небажання учнів самостійно навчатися, і реакція батьків, і відсутність технічного обладнання чи Інтернету тощо.

4). Соціальне дистанціювання. Як відомо, сім’я – це основна цеглинка суспільства, колектив – це структура, здатна самоорганізовуватися для вирішення певних питань, організоване громадянське суспільство – це сила, здатна приймати кардинальні рішення і намагатися, при вмілому застосуванні теорії керованого хаосу, впроваджувати їх в життя, часто всупереч більшості, керівництву держави чи її політичному курсу. Зруйнувавши хоча б одну з цих складових (а краще всі), можна за досить короткий термін, в межах покоління, досягти неймовірно високих наслідків щодо деградації суспільства.

Що ж нас очікує? Очевидно, для ВИШів «дистанційка» розпочнеться прямо зараз. Між іншим, сучасна вища українська освіта нічого не втрачає, адже на сьогодні і так більшість студентів не навчається, а працює чи сидить на шиї в батьків, накопичуючи грошові ресурси для оплати успішної здачі майбутньої сесії. Ймовірно, більшість учнів загальноосвітніх навчальних закладів також змушені будуть перейти на дистанційну освіту з огляду на причини, вказані вище. Ця тенденція спостерігатиметься не в окремо взятій країні, а в світовому масштабі.

І взагалі, через кілька років (якщо не раніше) основною формою навчання для більшості буде дистанційна. Лише незначна частина найбільш забезпечених та привладних зможе отримувати якісну класичну освіту. Хочете, змиріться з цим, хочете – підлаштовуйтесь, хочете – боріться.

Або підтягніть шкільні предмети. Бо ви – єдині, хто в майбутньому зможе надати своїм дітям безоплатну якісну освіту.

Операція "Вакцинація"

   Коли півтора роки тому, ще перед першим карантином, мене запитували, чи боюся я короновірусної хвороби, я говорив , що боюся майбутньої вакцинації (про яку, між іншим, ще ніхто навіть і не згадував). А тому я вважаю, що маю повне моральне право висловити свою (альтеративну) точку зору стосовно цього процесу. Хоча, як ми розуміємо, багато хто вважає так само, просто висловлюватися з цього приводу в такому руслі не популярно чи навіть небезпечно. Тому давайте подамо це таким чином: оскільки я не спеціаліст в даній галузі, то мої ствердження, якщо навіть і підкріплені логікою чи непрямими фактами, носять суто гіпотетичний характер. Такі собі домисли на вільну тематику. Хоча, як ми пам’ятаємо, не так вже й мало згодом науково доведених фактів починалися саме з гіпотез…

     Всі розуміють (хоча багато хто це заперечує з тією причини, що заперечення очевидного факту є найбільш поширеною і дієвою захисною реакцією), що найбільшою загрозою для людини, екології , Землі є народонаселення, а точніше, його кількість. Як стверджує всесвітня статистика, станом на зараз на планеті проживає понад 7,9 млрд. чол.. А голодує - понад 850 млн, тобто кожен дев’ятий. Сьогодні станом на цей момент від коронавірусу померло 8475 чол., а від голоду 28506. Просто на секунду задумайтесь: за 22 години від голоду не потерпає, а померло (!!!) 28506 чоловік. З початку року – 9126567 чоловік. Тобто, приблизно кожні 3 секунди від голоду в ХХІ ст. помирає 1 людина! Чомусь про це мовчать. Чи це не є проблемою???

   Оскільки кількість ресурсів катастрофічно зменшується, а кількість населення катастрофічно збільшується, то в когось (чи чогось) досить вірогідно могла виникнути ідея відкоригувати цей процес.  Війни, зубожіння населення, хвороби, демографічна політика в світовому масштабі вже не здатні кардинально вплинути на результат. І що ж тоді? Уявіть, яким би рішенням проблеми для тих, хто керує цим світом (чи таких не існує?) було б народження замість чотирьох дітей, наприклад, трьох, тобто, пригнітити репродуктивну функцію. І не в 2100 році, коли, за прогнозами, ріст населення Землі і так припиниться, а прямо зараз.

   І тут виникають певні питання щодо вакцинації. Беззаконної, примусової і сумнівно-дієвої вакцинації. Такого тиску, як зараз, на певні верстви населенням, мабуть, не існувало ніде за останні десятиліття. Невже нормою є те, що за відмову вакцинуватися людині погрожують звільненням, позбавляють засобів до існування і, якщо людина не підкориться, прирікають фактично її з родиною на зубожіння і голод?

   Чому ж найбільше тиснуть на дерслужбовців та вчителів (а не лікарів, наприклад). Все досить просто: вони – невиробнича сфера. При їх масовому звільненні економіка країни тільки виграє: можна зекономити на зарплатні, на енергоресурсах. При цьому ніякої трагедії не станиться: не працюватимуть школи, той що? Невже від цього країна щось втратить? Чи може навпаки? Інша справа в медицині: при звільненні лікарів настане колапс медичної системи, чого допускати не бажано. Та й не вписується це в елементарну логіку і стратегію протікання коронавірусної пандемії.

   А що ж буде далі? Як відомо, проти системи «не попреш» і чим більша кількість гвинтиків в ній, тим їй простіше перемолоти тих, хто гвинтиком бути не захотів. Збільшення кількості вакцинованих пропорційно збільшенню тиску на не вакцинованих. Цей тиск буде лише зростати та набувати нових, інколи морально і етично збочених форм. Наприклад, особам, які не виявили бажання вакцинуватися, можна заборонити не лише користуватися громадським транспортом, а й ходити в кіно, театри, їдальні, магазини в кінці-кінців.  При належній обробці вакцинованого населення ЗМІ можна створити такі умови, що тиск оброблених на тих, хто ще тримається, буде постійним і зростаючим,  набуваючи  радикальних ірраціональних дій. І система та правосуддя спокійно, як часто останнім часом буває, не лише закриє на це очі, а й виправдає, заохотить чи навіть героїзує їх.

   Наразі система перемагає. Наскільки легко були деморалізовані і покладені на лопатки вчителі, настільки легко це може статися з будь-якою іншою категорією. Наприклад, дітьми. Досить імовірно, (не забувайте – це лише гіпотеза), що до наступного навчального року зобов’яжуть всіх студентів, учнів старшої школи чи навіть середньої ланки (починаючи з 5-го класу) вакцинуватися. Інакше, ніхто нікого не позбавлятиме права отримувати освіту (ми ж демократична країна), але робити це прийдеться вдома. І це тільки початок.

   І якщо когось не напружують і не хвилюють розмови, точніше, плани про майбутнє вакцинування на постійній основі – вакцинуйтесь, будь ласка. Хотів сказати «на здоров’я», та не повернувся язик.

   Але нехай це буде свідомий, а саме головне, добровільний вибір кожного.

Щодо роботи в графічному інтерактивному калькуляторі Desmos

 Шановні колеги!

   Існує надзвичайно багато інструментів, які як допомагають в нелегкій викладацькій діяльності, так і заважають в ній. Хотілося б рекомендувати сервіс, який однозначно стане вам в нагоді  та описати його основні принципи роботи. Переконаний, краще добре освоїти один інструмент, ніж  просто почути про сотню  інших.

   Тож, на старт! Нас чекає Desmos!