Спілкуючись з пересічними громадянами після подій, які відбулися в Нових Санжарах з приводу українців, що повернулися з "коронавірусного" Уханя, переконався, що на жаль, ті ганебні дії, що відбулися, аж ніяк не випадковість. Більшість співрозмовників звинувачували владу, зовнішню агресію, правоохоронців, можливих інфікованих, але виправдовували "активістів", які чинили протиправні дії. І справа не в жителях Нових Санжар. Адже перекривали дороги та закликали будувати барикади і в Львові, і в Тернополі, і в Києві...
Після цього цілий світ побачив, які ми єдині, дружні, як ми не кидаємо своїх. До речі, навіть не важливо, "своїх" чи "чужих". Адже людині притаманні співчуття, згуртованість, допомога ближньому. Мабуть, це не про нас.
Евакуювали своїх громадян Великобританія, Німеччина, Росія, Канада і т.д., але ніде, наголошую, ніде не було чогось подібного.
Можна звинувачувати кого завгодно, але варто зупинитися, замислитися, зазирнути собі в душу, а не наплювати в чиюсь. Аналізуючи такі дії, чомусь беруть сумніви щодо нашого майбутнього. Яке воно буде і чи буде взагалі.
Хочеться надіятися і вірити, що на вулиці вийшла (чи то вилізла) активна, але меншість, що мені траплялися співрозмовники з збоченою психікою. Що це якраз вони вражені специфічним вірусом. Але імунітет візьме своє і вони одужають. Чи принаймні не заразять інших.
