четвер, 5 вересня 2019 р.

Vivat, Ельбрус!

   Цими теплими літніми днями, дякуючи підтримці друзів та родини, мав унікальну нагоду поїхати на Кавказ та піднятися на Ельбрус. Омріяний Ельбрус.
   Перш за все був приємно вражений якістю доріг, охайністю населених пунктів, щирістю населення та, звичайно ж, красою, неймовірною красою гірських вершин, водоспадів, лісів та хмар, які наче молоко вирують і клубочаться під ногами.
   На одній з баз при підйомі прочитав напис:" Осторожно! Альпинизм вызывает привыкание". Як же автор правий! Коли з останніх сил намагаєшся піднятися на вершину, а вітер продуває до кісток, коли з кожним кроком рюкзак стає все важче, а на ногах з'являються криваві мозолі, то здається, що більше не потягне на подібні авантюри. Але коли вже стоїш на цій вершині, вдихаєш з друзями (і зовсім незнайомими, але наче рідними альпіністами) прозоре повітря, коли адреналін зашкалює і груди розриває відчуття ейфорії, то переконуєшся: так, альпінізм викликає звикання.
   То ж рекомендую!



понеділок, 2 вересня 2019 р.

З новим навчальним роком!


Шановні колеги, учні, батьки!
   Щиро вітаю з початком нового навчального року! Бажаю наснаги, завзятості, максимальних користі та задоволення від освітнього процесу.
   Пропоную вчителям для плідної праці кейси вчителя математики та вчителя інформатики. Можливо, матеріали, розміщені в них, комусь стануть в нагоді.

четвер, 11 липня 2019 р.

"Оптимізація" освіти: міфи та реальність

   Освіта в Україні на сучасному етапі перебуває в катастрофічному стані. Але аналізувати, чому так трапилося - це окрема тема. Наразі хотілося б спростувати деякі міфи щодо "оптимізації" освіти в контексті реорганізації малокомплектних шкіл.
   Міф перший: в малокомплектних школах учні отримують гірші знання, ніж в міських чи опорних, де кількість учнів відчутно більша. Як стверджують прихильники цієї ідеї, підтвердженням цього є результати ЗНО.
   Це неправда. По-перше, визначати рейтинг шкіл за результатами ЗНО не об'єктивно, оскільки учні 9-их класів на цей момент не мають змоги складати такі іспити. По-друге, статистика повністю спростовує це твердження. Згідно рейтингу шкіл Полтавської області за 2018 рік, наприклад,  Остап'євська ЗОШ Великобагачанської райради при 7 тестованих посідає 10 місце (всього в школі навчалося 45 учнів), Великобудищанська ЗОШ Гадяцької райради - 6 тестованих (11 місце), Тахтаулівський НВК - 7 тестованих  (18 місце), Сухорабівська ЗОШ Решетилівської райради - 4 тестованих (47 місце) (всього навчалося 52 учні). А от опорний заклад Засульська ЗОШ при 27 тестованих посідає 58 місце, опорний заклад Зіньківська ЗОШ №1 - 35 тестованих (71 місце), Решетилівська гімназія - 54 тестованих (74 місце), опорний навчальний заклад Покровська ЗОШ - 19 тестованих (176 місце), опорний заклад Бутенківська ЗОШ - 34 тестованих (318 місце). Зрозуміло, що це лише вибірка, метою якої є показати, що результати ЗНО не залежать від кількості учнів в класі (школі).
   Міф другий: на утримання одного учня в малокомплектних школах витрачаються кошти, в 4-5 разів більші, ніж в міських чи опорних.
   Це неправда. По-перше, освіта - дотаційна галузь. Якщо хтось планує на освіті заробляти чи економити кошти, можна ставити хрест. І на цій ідеї, і на цій галузі. По-друге, значну частину коштів, які йдуть на утримання ЗЗСО, з'їдають високі тарифи. При реорганізації певної школи методом зниження на ступінь ці видатки залишаться незмінними, а вартість утримання одного учня автоматично зросте. По-третє, як стверджує аналіз ефективності видатків на середню освіту, різниця в утриманні міського і сільського учня по Україні не така вже й разюча: міський учень - 16173 грн, учень ОТГ - 26003 грн, сільський учень - 27135 грн.
   Наприклад,  середні видатки на одного учня Решетилівської гімназії становлять 20321 грн, а на одного учня Решетилівського району - 35978 грн., Михнівської ЗОШ І ст. - 58900 грн., Решетилівського НВК ЗОШ І ст.-дитячий садок - 96783 грн..
   Між іншим, один учень у Великобагачанському районі "коштує" 34810 грн., у Миргородському - 39959 грн., в Новосанжарському - 42282 грн., в Шишацькому - 38383 грн..
   І нарешті, міф третій: вчителі малокомплектних шкіл проти їх реорганізації лише тому, що не хочуть втратити роботу "під боком". З повною відповідальністю можу стверджувати, що цей фактор грає роль, але він далеко не єдиний. 
   І взагалі, невже хтось дійсно вважає, що зменшення кількості робочих місць дасть в перспективі позитивний результат? Якщо так, то в нього порушені причинно-наслідкові зв'язки. Адже однією з основних статтей наповнення бюджету є якраз відрахування податків із заробітних плат працюючих, а не виплата звільненим допомоги по безробіттю. Щоб підвищити, наприклад, рентабельність торгової точки, потрібно спочатку вкласти гроші в товар та якість послуг, а не економити на зарплаті звільненого продавця. Так само і в освіті.
   Звичайно, всі розуміють, що дефіцит коштів - питання не надумане. Але потрібно визначати пріоритети. І освітня галузь - один з основних. Забуваючи про це, можновладці ризикують втратити, навіть, нехай неумисно, знищити інтелектуальний генофон нації або навіть саму країну.
   Спираючись на ці аргументи та керуючись здоровим глуздом і логікою, можу з впевненістю стверджувати, що представники суспільства, які воліють таким чином "оптимізувати" систему освіти дбають лише про мінімізацію витрат на цю галузь, абсолютно не переймаючись якістю освіти чи майбутнім інтелектуальним рівнем нації з усіма наслідками.

четвер, 6 червня 2019 р.

Аналіз ефективності видатків на середню загальну освіту

   Міністерством фінансів розроблений інтерактивний аналітичний інструмент (дешборд), що дозволяє побачити бюджетні видатки на загальну середню освіту, як в цілому по країні, так і по окремих областях, чи навіть по окремих школах.
   Дані були зібрані з усіх областей та Києва. Всього було отримано дані щодо 14,8 тисяч окремих шкіл, в яких навчаються 3,9 млн учнів, та працюють 425 тисяч вчителів.
   Загальні видатки цих шкіл 2018 р. склали 82,8 млрд грн. Середні витрати по країні на підготовку одного учня в 2018 році склали 21,3 тисяч грн на рік.
   У Міністерстві фінансів зазначають, що в аналізі враховані тільки кількісні показники, такі, як середня наповнюваність класів, середня кількість учнів на одного вчителя.
   Якісні показники, такі як середній бал по ЗНО, в поточному аналізі не враховувались.
  До бази увійшла інформація про призупинені школи і не увійшла – про закриті, а дані по опорних школах включають в себе і дані по школах-філіях.
   ДЕШБОРД (Звертаємо увагу на сторінки 1-3).
   За матеріалами сайту МФУ.

середа, 27 березня 2019 р.

Засідання РПМК на базі Друголиманської школи

    22 та 27 березня 2019 року на базі Друголиманської ЗОШ І-ІІ ступенів (Решетилівський район), школи, в якій я маю можливість і задоволення працювати, відбулися засідання районних предметних комісій вчителів української мови та літератури і хімії відповідно.
   Комфортна атмосфера і професійні колективи сприяли позитивному вирішенню поставлених питань та викликали бажання плідно працювати.
   Щиро надіюсь, що учасники РПМК також отримали заряд енергії та поштовх до нових трудових звершень.
Фотогалерея: 

четвер, 28 лютого 2019 р.

Семінар-практикум математиків Полтавщини

   Нещодавно мав чудову нагоду бути учасником семінару-практикуму «Нові підручники з математики для 11 класу як основа успішної реалізації вимог оновлених програм та підготовки учнів до ЗНО з математики» на базі Полтавського університету економіки і торгівлі, організованого Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського.  Для учителів, методистів, керівників методичних об’єднань з усіх куточків Полтавської області семінар проводив Нелін Євген Петрович, професором кафедри математики Харківського національного педагогічного університету. Приємно і корисно було поринути в атмосферу науковості і математичної компетентності.
   Бажаючим пропоную ознайомитися з матеріалами семінару: відео та презентацією.

понеділок, 25 лютого 2019 р.

Вони плюють тобі в обличчя

  Ні в одній нормальній країні таке неможливо. А от в Україні - запросто. MARUV, переможець національного відбору, за яку проголосувало журі і сотні тисяч глядачів, не їде на Євробачення, бо так вирішили якісь ушльопки з НСТУ за підтримки досить невеликої кількості у відсотковому відношенні активних рогулів з "народу".
   Уявляєте, вам вкотре відкрито і з презирством плюнули в обличчя, знову змінивши правила гри вже по завершенню самої гри.
   То нехай створять за два дні якісь "Гринжоли-2", розучать з ними щось на зразок "Разом нас багато..." і поїдуть на конкурс, щоб там обі***тися. Яка різниця чи в сотий раз, чи в сто перший.
   Було б справедливо, якби Анна Корсун поїхала представляти на Євробаченні іншу країну і перемогла там. Крім того, хочеться вірити, що в нових претендентів від України вистачить розуму, здорового глузду і людяності відмовитися від спокуси представляти цю країну на конкурсі.
   В тему: не зайве було б задуматися, чи хоч якість вибори можуть відбутися в Україні прозоро. Адже при незручних результатах, як це ввійшло в звичку, більшості, наголошую, більшості (!), влада і бидлота, яка її підтримує, знову плюне в обличчя, попутно посміявшись і звинувативши у всіх гріхах. Не набридло обтиратися?